інтернати 1914 0
АУДИТ СИСТЕМИ ІНТЕРНАТІВ
Незважаючи на задекларовану пріоритетність виховання дитини у сім’ї, система захисту дітей в Україні сьогодні значною мірою базується на різних формах інтернатного догляду, успадкованих від радянських часів. Як показують дослідження, виховання дітей в інтернатах є шкідливим для дітей будь-якого віку та має довгострокові наслідки для їх здоров’я та психологічного розвитку.
Відсутність доступних соціальних послуг та підтримки дітей та сімей у громадах часто робить інтернатний догляд єдиним можливим вибором для дітей-сиріт, а також для багатьох родин, які мають проблеми в сім’ї, опинились у складних життєвих обставинах, або чиї діти мають проблеми зі здоров’ям та особливі потреби. В результаті сирітство, позбавлення батьківських прав, економічні негаразди та проблеми зі здоров’ям майже автоматично стають причиною позбавлення дитини права на сімейне виховання.
Перехід від інтернатного до сімейних форм догляду, а також розвиток підтримуючих соціальних послуг для дітей та сімей у громаді вимагає ретельного планування, що базується на основі глибокому розумінні поточної ситуації. Проте масштаби системи інтернатного догляду, кількісний та якісний склад вихованців, їхні потреби, причини потрапляння та перебування дітей в інтернатах, можливості їх повернення в сім’ю залишаються невивченими через закритість системи та недосконалість державної статистики. Також невідомими громадськості є обсяг ресурсів, що витрачаються на утриманням інтернатних закладів, яких налічується близько 700. Ці кошти могли би бути спрямовані на надання соціальних послуг сім’ям та попередження вилучення дитини із сім’ї.
Окремі спроби реформування інтернатних закладів носять несистемний характер. Так, одним з напрямків, за яким відбувається реформування системи закладів для дітей-сиріт є перепрофілювання будинків дитини у центри медико-соціальної реабілітації для дітей з особливими потребами, а спеціальних шкіл-інтернатів – у навчально-реабілтаційні центри. В цьому є певний позитив – новоутворені центри надаватимуть послуги ширшому колу осіб у групах денного перебування. Проте проблему інтернатного догляду дітей такий крок не вирішує адже школа-інтернат залишається структурним підрозділом новоутвореного центру.
Однією з причин такого стану є відсутність чіткого бачення реформи та розуміння майбутнього формату системи догляду за дітьми, позбавленими батьківського піклування. Спроби реформування наразі не спрямовані на формування комплексної системи надання соціальних послуг сім’ям та дітям, збереження родини, допомогу сім’ям у подоланні кризи, реінтеграцію дитини в сім’ю. Замість цього, реформи є комбінацією реакції на об’єктивне зменшення числа вихованців інтернатних закладів та бажання максимально зберегти заклади та робочі місця для їх працівників. Для зміни цього стану необхідно проаналізувати та показати особам, що приймають рішення, реальний стан системи захисту дітей та можливості її трансформації у напрямку, що максимально забезпечить реалізацію прав та інтересів дитини, зокрема права на виховання у сім’ї. Тому, з метою вивчення масштабів та механізмів функціонування системи інтернатного догляду та створення доказової бази необхідності та можливостей деінституціалізації, ПБО ‘Надія і житло для дітей’ в Україні ініціює проведення аудиту системи захисту дітей в Україні. Проведення аудиту відбудеться місяців протягом півроку. Усіх бажаючих приєднатись до планування та проведення аудиту запрошуємо до співпраці.
