Відкриваємо двері дітям



Блоги

328 0

Чому міжнародні фундації хочуть, аби філантропи перестали підтримувати інтернати?

Минулого року ресурс Inside Philanthropy розповідав про жінку, яка заснувала неприбуткову організацію на підтримку інтернатів в Індії. В цій історії з серії, що присвячувалася фандрейзинговим стратегіям, розглядався спосіб залучення коштів від американських донорів для зміцнення інтернатів, які опікуються індійськими дітьми, що страждають від бідності.

Ця розповідь привернула увагу Elevate Children Funders Group (ECFG) – організація, яка визначає себе як «консорціум приватних та громадських фундацій, діяльність яких присвячена побудові міцних сімей та життя вільного від насильства для всіх дітей». ЇЇ членами серед інших є американська фундація GHR, міжнародна фундація Oak Foundation, нідерландська організація Bernard van Leer Foundation, швейцарська UBS Optimus Foundation та заснована Королевою Сильвією міжнародна організація World Childhood Foundation. В рамках своєї місії, ECFG «твердо вірить і підтримує ідею, що діти здатні розвиватися якнайкраще та сповна розкрити свій потенціалу, коли вони залишаються зі своїми сім'ями та громадами, а не живуть в інтернатах».

На думку членів ECFG, благодійники мають припинити виділяти кошти на побудову чи покращення інтернатів, а натомість «інвестувати в можливості, які створюють міцні сім'ї і громади».

Це більш значуще питання глобального розвитку, ніж ви могли б припустити.

В світі налічують більше 150 мільйонів незахищених дітей, і більшість – приблизно 132 мільйони - живуть в країнах, що розвиваються. Частина цих дітей живе в інтернатах, хоча точне число назвати важко. Однак очевидним є те, що подекуди кількість інтернатів різко зросла за останні роки.

Але що ж поганого в інтернатах? Згідно з думкою ECFG:

«Багаторічні дослідження показали, що інституційна опіка (або ж інтернати) може завдавати довгостроковий, а іноді й перманентний, негативний вплив на когнітивний, фізичний, інтелектуальний та соціально-емоційний розвиток дітей, особливо – дітей молодшого віку. Міжнародний досвід доводить: інтернати можуть також призводити до підвищення ризику насильства, жорстокого поводження, експлуатації та занедбаності.»

Численні дослідження показали, що багато вихованців інтернатів працюють в комерційному сільському господарстві, задіяні у вуличній торгівлі та домашньому господарстві. Інші продаються до секс-індустрії.

Такі висновки пояснюють, чому Організація Об'єднаних Націй закликала держави-члени забезпечити можливість дітей та молоді жити в безпечному та сповненому турботи сімейному середовищі.

Що ж робить ECFG, аби втілити цю мрію у реальність?

В першу чергу, об’єднання підтримує кроки щодо запобігання розлучення дитини із сім’єю без нагальної потреби. Згідно з їх позицією, це включає програми зі зміцнення сім’ї, програми щодо попередження насильства, підтримуючи соціальні послуги, а також політику держави, спрямовану на розширення прав і можливостей молоді.

У ширшому сенсі, ECFG інвестує в «організації-однодумці», що працюють над зміцнення систем сімейного догляду і зменшенням залежності від інституціоналізації дітей. Визнаючи, що інколи не може бути ніякого іншого вибору, окрім як розлучення дітей з батьками, ECFG також підтримує альтернативи інституційній опіці, такі як патронат, прийомні сім’ї та всиновлення всередині країни.

Проте такі програми стикаються з необхідністю боротися за фінансування, адже настільки необхідні ресурси спрямовуються на інституційну опіку, а не на підтримку альтернативних варіантів, які пропагує ECFG.

Члени ECFG залучені до роботи над численними викликами в цій галузі. Наприклад, Програма дітей і сімей фонду GHR Foundation спрямована безпосередньо на запобігання розлученню дітей зі своїми сім'ями. GHR Foundation підтримує організацію, яка працює в Замбії і Камбоджі – у двох країнах, які мають одні з найвищих в світі показників кількості дітей-сиріт.

Тим не менш, ця площина залишається «пустелею» у великому світі філантропії. Крім ECFG та її членів, критично мала кількість донорів звертає увагу на цю проблему. До речі, помітним винятком в цьому є Джоан Роулінг, чий некомерційний Lumos утримує дітей від влаштування від інтернати, підтримуючи організації, які пропонують альтернативи цьому.

Загалом, дуже малоймовірно, що спонсори перестануть підтримувати інтернати в цілому. Проте, благодійний рух,спрямований на уникнення дітьми інституціоналізації набирає обертів.

Inside Philanthropy




Коментарi

нема коментарів

Вийти
Увійдіть,
як користувач:
увiйти