Відкриваємо двері дітям



Успіхи й прогалини в 2017 році: дані з 16 країн-учасниць Кампанії

14.02 Європа


Європейська кампанія «Відкриваємо двері дітям» представила інформаційні бюлетені з даними про стан реформ захисту та догляду за дітьми в 16 європейських країнах-учасницях кампанії у 2017 році

Європейська кампанія «Відкриваємо двері дітям» представила інформаційні бюлетені з даними про стан реформ захисту та догляду за дітьми в 16 європейських країнах-учасницях кампанії у 2017 році (англ.). У бюлетенях визначаються основні досягнення та недоліки реформи деінституціалізації у кожній країні-учасниці.

Дані з країн-учасниць кампанії «Відкриваємо двері дітям» зосереджені на політиках регулювання ДІ та профілактиці відмови від дитини, залученні громадянського суспільства, існуючих ноу-хау, доступу до послуг на рівні громади та використанні коштів ЄС. Через рекомендації, адресовані Європейському Союзу та національним урядам, Кампанія поєднує докази з подальшими заходами, спрямованими на забезпечення сталого розвитку реформ, ефективного використання коштів та кращих результатів для дітей.

Фокус на ефективних політиках та законодавстві

У 2017 році багато країн продовжували розбудовувати законодавчу та політичну базу, необхідну для системного переходу від інституційного догляду до сімейного догляду та догляду на рівні громади. Боснія і Герцеговина, наприклад, просувається до ДІ шляхом розробки законодавства: після прийняття закону про прийомні сім’ї у лютому 2017 року, вона  працює над законом про соціальні послуги, законом про захист сімей з дітьми та законом про соціальну роботу. У Іспанії відбулися спільні обговорення для розробки стратегії деінституціалізації для всіх людей з вразливих груп. Уряд України прийняв Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017–2026 роки та План заходів з реалізації її І етапу. У Румунії Національний план дій щодо реалізації Національної Стратегії ДІ був прийнятий наприкінці 2017 року.

Проте в Бельгії, Угорщині та Польщі немає стратегії та плану дій щодо деінституціалізації. Хоча прем'єр-міністр Сербії оголосив про пріоритет реформ деінституціалізації, на сьогодні Сербія не має узгодженого та прийнятого закону про захист дітей та прав дитини. Крім того, немає чіткої та визначеної стратегії деінституціалізації або Генерального плану перетворення інституцій для дітей.

Підвищення якості послуг

Деінституціалізація – складний процес. Це не тільки закриття інтернатних закладів, а й  профілактика, соціальна робота з сім'ями з дітьми, розвиток послуг на базі громади, вдосконалена система підтримки позашкільного догляду та надання послуг з догляду. Але ціла низка сфер і проблем соціальної політики розглядалася фрагментарно. Особливо щодо якості соціальних послуг, а не формальної їх наявності.

Діти залишаються в небезпеці, якщо контроль за якістю догляду і підтримки недостатній. Наприклад, зростання кількості дітей, які розміщуються в прийомних сім'ях у більшості країн-учасниць Кампанії, може розглядатися як позитивний розвиток. Проте, якщо прийомні батьки позбавлені належного навчання, підтримки та контроль, то якість догляду може фактично не покращитися. Те ж саме можна сказати про малі групові будиночки, розміщені у громаді. Зазвичай вони мають більший потенціал, краще адаптуються для надання індивідуальної допомоги, але іноді - через неадекватність ресурсів або навчання персоналу - вони функціонують як невеликі інституції. Наприклад, в Польщі, Угорщині, Естонії чи Болгарії деінституціалізація передбачає розподіл великих житлових приміщень на менші одиниці. Однак це не обов'язково означає поліпшення якості обслуговування, якщо загальна інституційна культура залишається незмінною. В ході реформи ДІ уряди повинні  зосереджуватися на якісному вимірі змін.

Для порівняння результатів ви можете ознайомитися з інформаційними бюлетенями кампанії "Відкриваємо двері дітям" за 20162015 та 2014 роки.