Результати Бухарестського проекту з раннього втручання яскраво доводять шкідливість інституціалізації дітей віком до 2-х років. Довготривале дослідження дає знання про вплив інституціалізації на когнітивні функції, емоційний та фізичной розвиток дитини.
Отримавши досвід роботи в інтернатній системі, Джефф Ернст пояснює, чому інтернати несумісні з захистом дитини.
Як переконати людей докладати зусиль до тієї допомоги, яка справді здатна змінити долі дітей, хай і не буде помітна одразу?
Замість зміцнення родин та створення умов, за яких батьки можуть належно піклуватися про своїх дітей, держава часто перебирає на себе роль батьків у догляді й вихованні дітей — роль, з якою вона не справляється.
После 11 лет жизни на улице и в интернате Владимир Чернов присоединился к всеукраинскому движению «Украина без сирот». Когда-то Вове помогли поступить в техникум, потом подготовили для университета, а самое главное — научили жить в семье.
Кому повірять діти в інтернатах: людям, які вперше туди приїхали чи людям, які там виросли? Розуміючи ці нюанси, Андрій Назаренко вирішив допомагати дітям-сиротам - тим, кому нікуди і ні до кого йти після закінчення інтернату. Було це майже 10 років тому
Есть взрослые-переселенцы. Есть дети-переселенцы. Есть семьи-переселенцы. Есть даже целые коллективы-переселенцы. И о них знают все. Но есть еще одна категория, о которой мало кто думает. Это – интернаты-переселенцы.
Інтерв'ю корреспондента "Дзеркало тижня" Оксани Онищенко з волонтером Володимиром Регешою, який вже кілька років опікується долями вихованців спеціалізованих інтернатів у Ладижині і Меджибожі.
Світовий банк виділив 35 млн. грн. на закриття чи перепрофілювання дитбудинків у 4-х пілотних областях. Та чи є це справді успіхом та що стоїть за такою реформою?
В Україні понад 80 тис. дітей зростають в інтернатах та дитячих будинках. Ці заклади так
міцно вкорінені в українську дійсність, що ми навіть не замислюємося, наскільки шкідливими вони є для дітей. Про те, чим та як замінити інтернатний догляд в читайте
Навіть у теперішній час, коли увага суспільства прикута до трагічних подій у країні, ми не повинні забувати про дітей, які живуть в інтернатах та дитячих будинках і так само потребують уваги й любові, як і рік тому
У кожної людини має бути шанс на існування серед світу, що її оточує. Та умови для цього маємо зробити ми усі.
Говорят, все живое растет снизу. Необходимость реформы социальной защиты детей тоже продиктована снизу. Просто людьми, которые не могли, например, не замечать вновь возникшей беспризорщины
Я думала, что привыкла видеть боль и человеческое горе. Что это уже профессиональные изменения. Но не всегда. И не везде.
Чергова моя зйомка програми «Поговори про мене. Цій дитині потрібна родина» відбувалась у Дніпропетровському навчально-реабілітаційному центрі №9. Сюди відправляють сиріт з діагнозами ВІЛ-інфекція, синдром Дауна, аутизм, важкі патології нервової системи.
Там все таке саме, як і у нас, тільки більш відверте та пронизливе. Наповнене болем та очікуванням.
Навіщо МОН утримує десятки тисяч дітей зі звичайних, але незаможних сімей в 'сирітських' інтернатах?
На це питання я спробував отримати відповідь міністра освіти України
Мене звуть Ростислав. П'ять років тому закінчив Перечинську школу-інтернат для дітей-сиріт. І сьогодні я хочу сказати кілька слів про благодійність, про допомогу дітям-сиротам. Сказати так, як говорити не прийнято. Але сказати правду
В нашій країні проблемами дітей-інвалідів опікуються такі собі 'санітарки' від влади, для яких головне щоб підлога була чиста і по ній не ходили.
Нещодавно приїхали з дводенної поїздки до Ладижинського інтернату для дітей інвалідів. Поки ще на емоціях та під враженням хочу підняти питання участі чоловіків в таких (ледь не сказав благодійних) поїздках
